Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України - Вікторія Вікторівна Садівнича

ноги –  довгий ніс. Прилетів –  обід приніс. Смачних жабеняток Для своїх маляток. (Лелека) Звірята рогаті, Та ще й бородаті, Ходять пастись в лози. Хто? Вгадайте! (Кози)

Сірий, ікластий, хоче вівцю вкрасти. (Вовк)

І вдень, і вночі у кожусі на печі. (Кіт)

Маленьке, сіреньке, а хвостик як шило. (Миша)

Куди повзе – за собою хату везе. (Черепаха)

По горах, по долинах ходить шуба і свитина. (Вівця)

Ось хатина, в ній –  Співак Як цю пташку звати… (Шпак) Не ходжу я, а скакаю, Бо нерівні ноги маю. Через поле навмання Перегнав би я коня. (Заєць) Швидко скрізь цей птах літає, Безліч мошок поїдає, За вікном гніздо будує, Тільки в нас він не зимує. (Ластівка) За вікном летить сніжок, Піднялася віхола. Але бачу я пташок Що сидять під стріхою! Чи-чив-чив, чив-чив-чив-чив! Хто співати їх навчив? Сірі пташенята ці Звуться, діти, … (Горобці) Величезний на зріст, Пишним віялом хвіст. До колін борода. Що за горда хода! По усьому двору Розганяє дітвору. Порозгонив і зник. Був це, діти … (Індик)